Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Ну, здрасьте, ребятушки! Давненько я вас не радовал своими историями, но сегодня вам пришло время посидеть и послушать мою новую историю. Короче, я как-то решила покупать закладки, а точнее, кодеин. Я заметил, что все крутые улитки шляются с этим дерьмом, поэтому и я решила попробовать на вкус. Но как сказать, чтобы не звучало как признание гнойного юзера? Вот я и подумал, как бы это сделать так, чтобы другие не догадались. Ага, вот и придумал!
Взял я и написал бумажку, на которой аккуратно написал "контролька, седативы". Закрутил клочок и спрятал в своем испарителе. Теперь пошел на поиски продавца. Чтобы не быть замеченным, выбрал незаметное место в подъезде, поставил контроллер, который все фиксирует. Потом просто стал ждать. Тут ко мне подходит один пацан. Кринж! Чувак просто прет весьма определенной ароматной отдушкой. Вот так и находятся братухи по аромату, даже без GPS-навигатора!
"Эй, есть что-нибудь интересное?" - спросил я пацана, пытаясь сделать свой голос наиболее злободневным.
Т-тьфу, давай не фонтани, у меня все есть! - подумал я, но конечно же, не выдал свои мысли.
Пацан посмотрел на меня, почесал затылок и вытащил свои закладки. Он дал мне пробор и я решил его проверить. Взял я свою контрольку и, все в тихом районе, проверил наличие кодеина. Оказывается, все в порядке! Юзер был доволен и я - счастлив. Приятно, когда интуиция не подводит!
Попробовать? - подумал я. - Ну, почему бы не испытать данное средство самому?
Конечно, я не повернулся в наркомана, просто решил проверить, насколько хорошо работает этот продукт. Я открутил седатив от закладки и аккуратно отмерил дозу. Поместил все на свою контрольку и аккуратненько вдул в себя это дерьмо. Ну что вам сказать, эффект сразу почувствовался. Я начал расслабляться, все страхи и тревоги исчезали. Это было просто волшебно!
Ну и далее, ребятки, я понял, что моя новая любовь - это совершенно безопасная и уютная автодорожка. И я понял, что мне нужно научиться водить машину. Вот и начался мой путь к свободе! Я сел за руль и поехал!
Только представьте, ребята, как это круто! Все дует на дорогах, а я - за рулем своей железки. Весь город - это мой! И никаких проблем с парковкой, потому что я научился искать места даже внутри контроллера, какая я умница!
Да, конечно, были трудности на начальном этапе. Немного взъебывал, когда машину в столб втягивал. Но я не отступил, ребятушки, я продолжал свои тренировки. Каждый раз, когда садился за руль, страх отступал все дальше и дальше, словно спугнутый пес. Я становился все увереннее и круче. Даже думать не мог, что могу таким стать!
| Информация для тех, кто только начинает: |
| 1. Не занимайся этим где-то на публике, чтобы не попасться ментам на глаза. |
| 2. Постоянно контролируй свою скорость и обязательно используй ремни безопасности. |
| 3. Не забывай, что проезжать на красный - это круто, но только на твоем светофоре! |
Вот так, ребятушки, я стал королем дорог, бравым пацаном на своей железке! Конечно, иногда бывает страшно - особенно когда проезжаешь скоростные трассы ночью, а контроллер световой - это просто праздник какой-то, братишка! Но разве это мешает мне наслаждаться своей жизнью на дорогах?!
Не забывайте, друзья, что я рассказываю историю своей собственной жизни. Я никому не насаживаю свой образ жизни. Так что, прошу, не кайфоните на мое рассказывание.
Вывод? Я считаю, что каждый должен найти свой путь к свободе и наслаждению жизнью. Если для меня это стало вождение машины с кодеином, то для вас это может быть что-то другое. Главное, не забывайте о главном - уважайте себя, не кайфуйте на проблемы других, а научитесь наслаждаться жизнью в меру. Что ж, ребятушки, надеюсь, вам понравился мой новый рассказ. Всем пока, пакедова!